До збірки увійшло багато чудових поезій місцевих авторів, у яких провідним мотивом є любов до рідного краю, до міста Тараща та до сіл, в яких вони народилися і живуть. При підготовці збірки використані краєзнавчі ресурси бібліотеки Таращанського державного технічного та економіко-правового коледжу. Якщо є охочі поділитися своїми поетичними творами, присвяченими рідній стороні, ми з задоволенням використаємо їх для подальшого перевидання цієї збірки. Наша електронна адреса: tatkbib@ukr.net Нехай ця збірка стане потрібною усім, хто любить рідний край і рідне слово. Барви рідного краю. 

  «Тараща... Маленьке кружальце на карті України. Завжди шукаю її, коли нова карта потрапить до рук. Спершу знаходжу характерний, ніби здивована брова, вигин річки Рось. Нижче - стрічечка Гнилого Тікича, що плине на південь. Десь поміж ними має бути Тараща. Не завжди її знаходжу - не таке вже й значне місто, швидше - містечко. Але якщо карта більш-менш детальна, то є тут і блакитна ниточка Котлуя і, мов намистини, нанизані на неї населені пункти - Лісовичі, Кирдани, Бовкун. Серед них найбільша намистина - Тараща. На карті вона завжди облямована зеленими подушечками лісів і декорована бірюзою - численними ставками басейну Котлуя. У ці ліси в дитинстві ми ходили походами. Вивчали природу і фантазували, як-то жилося нашим далеким предкам у князівські часи чи за Хмельниччини. Тоді здавалося, що ось-ось задрижить земля і, здіймаючи хмари куряви, стрясаючи все навколо тупотом кінських копит, увірветься у долину татарська орда. А їм навперейми помчать козаки. І буде січа, брязкіт шабель, хмари татарських стріл... А ще цікавило, чому Таращу назвали Таращею і звідки така дивна назва Котлуй. Копаючи городи, знаходили старовинні монети і збирали з них колекції. Той інтерес до історії не пройшов з роками. З’явилися нові літературні і архівні джерела, і той, кого не засмоктала буденність, може розширювати і поглиблювати свої знання про рідний край до нескінченності…» Л.Лащенко «Коли Тараща була молодою»