У монографії узагальнені дані наукової літератури та результати власних досліджень щодо сучасних уявлень про алергічні хвороби, які базуються на досягненнях молекулярної біології та біотехнологій. На підставі документів A WAO-ARIA-GA2LEN consensus document on molecular-based allergy diagnostics і баз www.allergome.org, www.allergen.org подана розгорнута характеристика надродин алергенних білків і аналіз властивостей більшості відомих молекул алергенів, які задіяні у розвитку сенсибілізації організму. Розглянуті питання етіології, патогенезу, класифікації, клінічної картини різних алергічних хвороб в асоціації з особливостями молекулярного сенсибілізаційного профілю хворих. Проведений огляд in vivo та in vitro методик, що використовуються для діагностики алергічних хвороб. Охарактеризовано сучасні підходи до медикаментозного лікування і ведення хворих на алергічні хвороби та здійснено прогностичну оцінку потенційної ролі діагностики на підставі компонентів алергенів для призначення алерген-специфічної імунотерапії. Монографія призначена для лікарів-алергологів, дитячих алергологів, пульмонологів, імунологів, дитячих імунологів, а також може бути корисна для лікарів-інтернів спеціалізації алергологія. 

                              ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА ......................................... 7

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ .........................10

РОЗДІЛ 1.

ОСНОВИ МОЛЕКУЛЯРНОЇ АЛЕРГОЛОГІЇ

1.1 Вступ ................................................................................................................................................14

1.2. Основні поняття молекулярної алергології ......................................................................15

1.3. Алергени та алергенні екстракти ..........................................................................................19

1.4. Номенклатура алергенів ..........................................................................................................21

1.5. Надродини алергенних білків ................................................................................................22

1.5.1. Надродина Bet v 1 подібних білків .........................................................................23

1.5.2. Надродина профілінів .................................................................................................24

1.5.3. Надродина кальцій-зв’язувальних білків .............................................................26

1.5.4. Надродина проламінів .................................................................................................29

1.5.5. Надродина тропоміозин-подібних білків .............................................................33

1.5.6. Надродина купінів ........................................................................................................34

1.5.7. Надродина каліцинів ...................................................................................................35

1.5.8. Надродина DPBB (double-psi beta barrel) ............................................................36

1.5.9. Надродина CAP .............................................................................................................38

1.5.10. Надродина пектат-ліазоподібних білків .............................................................38

1.5.11. Надродина транстиретинів ......................................................................................39

1.5.12. Надродина папаїноподібних цистеїнів ................................................................40

1.6. Типи та причини перехресно-реактивних алергічних реакцій...................................41

1.6.1. Роль перехресно реактивних вуглеводневих детермінант

 у розвитку алергічних реакцій ..................................................................................41

1.6.2. Ліпіди як причина алергічних реакцій ..................................................................43

1.6.3. Паналергени та перехресна реактивність .............................................................44

1.7. Патогенез розвитку алергічних реакцій .............................................................................50

Список бібліографічних посилань ...............................................................................................57

РОЗДІЛ 2.

ЕВОЛЮЦІЯ ДІАГНОСТИЧНИХ МЕТОДІВ В АЛЕРГОЛОГІЇ

2.1. Шкірні тестування .....................................................................................................................73

2.2. Лабораторні (in vitro) методи у діагностиці алергічних хвороб ................................75

2.2.1. Радіоалергосорбентний тест для діагностики алергічних хвороб ...............76

2.2.2. Імуноферментний аналіз у діагностиці хворих на алергічні хвороби ........78

2.2.3. Хемілюмінесцентний «сендвіч-аналіз»

 у діагностиці алергічних хвороб ..............................................................................79

4

2.2.4. Тест активації базофілів у діагностиці алергічної гіперчутливості .............80

2.2.5. Методи молекулярної алергодіагностики ............................................................82

2.3. Провокаційні тести ....................................................................................................................88

2.3.1. Назальний провокаційний тест ................................................................................89

2.3.2. Кон’юнктивальний провокаційний тест ...............................................................90

2.3.3. Бронхіальний провокаційний тест .........................................................................91

2.3.4. Оральний провокаційний тест .................................................................................93

2.4. Алгоритми діагностики алергічних хвороб .......................................................................95

2.5. Матеріали та методи власних досліджень .........................................................................99

2.5.1. Формування групи дослідження .............................................................................99

2.5.2. Реєстрація анамнестичних і клінічних даних .................................................. 100

2.5.3. Загально-клінічні, інструментальні та цитологічні дослідження ............. 100

2.5.4. Виконання ШПТ ........................................................................................................ 101

2.5.5. Визначення загального IgЕ..................................................................................... 102

2.5.6. Методика молекулярних алергологічних досліджень ................................. 102

2.5.7. Методика алерген-специфічної імунотерапії ................................................... 103

2.5.7.1. Принципи проведення субкутанної імунотерапії ............................ 104

2.5.7.2. Принципи проведення сублінгвальної імунотерапії ....................... 104

2.6. Методи оцінки клінічної ефективності та безпечності АСІТ .................................. 105

2.6.1. Оцінка ефективності та безпечності АСІТ за показниками візуальної аналогової

шкали (ВАШ) ................................................................................................................ 105

2.6.2. Комбінована оцінка симптомів і потреби у медикаментах.......................... 106

2.6.3. Оцінка якості життя .................................................................................................. 107

Список бібліографічних посилань ........................................................................................... 108

РОЗДІЛ 3.

МОЛЕКУЛЯРНІ ПРОФІЛІ ХВОРИХ НА АЛЕРГІЧНІ ХВОРОБИ

3.1. «Атопічний марш»: сучасний погляд на концепцію ................................................... 120

3.2. Молекулярний профіль пацієнтів з атопічним дерматитом .................................... 123

3.3. Молекулярний профіль пацієнтів з алергічним ринітом .......................................... 130

3.3.1. Різноманіття молекулярних профілів при інтермітуючому алергічному

риніті .................................................................................................................................. 136

3.3.2. Алергічний риніт персистуючий у призмі молекулярних досліджень ... 146

3.4. Молекулярний профіль пацієнтів з бронхіальною астмою...................................... 158

3.5. Молекулярний підхід до діагностики харчової алергії .............................................. 170

3.5.1. Харчова алергія до білків коров’ячого молока ................................................ 180

3.5.2 Харчова алергія на яйця ........................................................................................... 183

3.5.3. Харчова алергія на горіхи та насіння .................................................................. 186

3.5.4. Харчова алергія на пшеницю ................................................................................. 193

3.5.5. Харчова алергія на сою............................................................................................. 196

3.5.6. Харчова алергія на рибу ........................................................................................... 197

3.5.7. Харчова алергія на овочі та фрукти ..................................................................... 201

3.5.8. Анафілактичні реакції на харчові продукти ..................................................... 205

3.6. Молекулярний підхід до діагностики інсектної алергії ............................................. 207

ЗМІСТ

5

3.6.1. Молекулярна діагностика при алергії на «нежалячих» комах................... 208

3.6.2. Молекулярна діагностика при алергії на «жалячих» комах ....................... 215

3.7. Результати власних досліджень ......................................................................................... 219

3.7.1. Поширеність АХ у хворих групи дослідження ................................................ 219

3.7.2. Аналіз алергенної сенсибілізації за результатами ШПТ .............................. 223

3.7.3. Порівняльний аналіз молекулярних профілів хворих

 на АХ західного регіону України .......................................................................... 226

3.7.4. Порівняльний аналіз сенсибілізуючого профілю залежно

 від місця проживання ............................................................................................... 232

3.7.5. Аналіз молекулярних ендотипів перебігу АХ

 і прогнозування ризиків їх формування ............................................................ 236

3.3.6. Вивчення верифікативності діагностики АХ

 на основі порівняльного аналізу результатів ШПТ

 і мультиплексного визначення sIgE .................................................................... 244

Список бібліографічних посилань ............................................................................................ 255

РОЗДІЛ 4.

ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА АЛЕРГІЧНІ ХВОРОБИ

4.1 Медикаментозна терапія алергічних хвороб .................................................................. 292

4.1.1. Особливості базової терапії бронхіальної астми (GINA 2022). ................. 300

4.2. Алерген-специфічна імунотерапія

 у лікуванні хворих на алергічні хвороби ........................................................................ 303

4.2.1. Дослідження механізмів дії АСІТ ........................................................................ 305

4.2.2. Способи проведення АСІТ: недоліки та переваги, клінічна ефективність при

різних алергічних хворобах ........................................................................................ 308

4.2.2.1. Підшкірна та сублінгвальна алерген-специфічна імунотерапія . 308

4.2.2.2. Особливості оральної імунотерапії при харчовій алергії .............. 315

4.2.2.3. Специфічна імунотерапія алергенами отрути комах ...................... 317

4.2.2.4. Альтернативні шляхи імунотерапії ...................................................... 319

4.2.3. Сучасні підходи до АСІТ на основі молекулярної алергодіагностики та перспективи досліджень .................................................................................................... 320

4.2.4. Види алерговакцин для проведення АСІТ ....................................................... 322

4.2.4.1. Водно-сольові екстракти природних алергенів ................................ 323

4.2.4.2. Алергоїди ........................................................................................................ 323

4.2.4.3. Алерговакцини з додаванням ад’ювантів ............................................ 325

4.2.4.4. Алерговакцини на основі бактерійних

 чи вірусних ДНК і РНК ............................................................................ 327

4.2.4.5. Гібридні та комбіновані вакцини ........................................................... 330

4.2.4.6. Алерговакцини на основі пептидів

 з Т- і В-клітинними епітопами ................................................................ 331

4.2.5. Дослідження маркерів оцінки ефективності АСІТ ........................................ 332

4.3. Аналіз ефективності та безпечності АСІТ у хворих на алергічні хвороби .......... 336

4.3.1. Дослідження клінічної ефективності та безпечності АСІТ за ВАШ ....... 337

ЗМІСТ

6

ЗМІСТ

4.3.2. Комбінована оцінка ефективності АСІТ ............................................................ 342

4.3.3. Дослідження ефективності АСІТ за показниками якості життя .............. 344

4.3.4. Дослідження ефективності АСІТ

 за рівнями загального сироваткового IgE ......................................................... 346

4.3.5. Дослідження ефективності АСІТ за рівнями sIgE

 до мажорних компонентів і співвідношенням sIgE/IgE .............................. 348

Список бібліографічних посилань ............................................................................................ 351

ГЛОСАРІЙ ІМУНОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ ................................................................... 369

ПІСЛЯМОВА .................................................................................................................................. 379

ДОДАТОК 1.

Анкета для первинного опитування пацієнтів з алергопатологією ........................... 380

ДОДАТОК 2.

Комбінована оцінка симптомів і потреби у медикаментах ............................................ 385

ДОДАТОК 3.

Оцінка якості життя ...................................................................................................................... 386

ДОДАТОК 4.

Результати шкірних тестувань і молекулярних досліджень

до різних груп респіраторних алергенів ................................................................................ 388

ДОДАТОК 5.

Порівняння показників ВАШ на тлі проведення СЛІТ і СКІТ .................................... 393

ДОДАТОК 6.

Порівняння показників ВАШ на тлі проведення АCІТ з контрольною групою ...... 394

ДОДАТОК 7.

Оцінка результатів якості життя пацієнтів з АР, які отримували АСІТ

і симптоматичну терапію (контрольна група) до початку лікування

та в динаміці (1-й та 3-й роки), Ме (Q25; Q75) .................................................................. 395

ДОДАТОК 8. .................................................................................................................................. 396

ПЕРЕДМОВА

E fructu arbor cognoscĭtur

За останні десятиліття алергічні хвороби перейшли в статус

глобальної медико-соціальної проблеми. Це пов'язано з широким поширенням захворювань, неухильним зростанням частоти в

популяції, раннім початком маніфестації, високим поліморфізмом

алергічних проявів, значним ризиком тяжких системних реакцій,

загальним погіршенням якості життя хворих, а також великими

фінансовими витратами пацієнта та лікувально-профілактичного

закладу на діагностику, лікування і реабілітацію пацієнтів. З моменту відкриття у 1860 «сінної лихоманки» до теперішнього часу

за даними ВООЗ до 20–40% населення світу мають алергічні хвороби, а за даними EAACI до 2025 року прогнозується, що 250 млн

і більше європейського населення будуть мати алергічні прояви.

Аналіз статистичних даних в Україні далеко не відповідає реальним цифрам: з однієї сторони має місце гіподіагностика реальних

алергічних порушень, а з іншої – часто неправильно трактуються

скарги на хронічний кашель, прояви кропив’янок чи проблеми із

закладеністю і виділеннями з носа, гіперболізується діагностика

істинної харчової чи медикаментозної алергії тощо. Спостерігається

й таке, що багато пацієнтів не знають про існування у них захворювання або не повідомляють про свої симптоми, а відтак – звертаються до лікаря вже за наявності тяжких алергічних проявів. Також відсутня адекватна система скринінгу пацієнтів для раннього виявлення алергопатології та загалом – необхідність вчасного

звернення на консультацію до кваліфікованого спеціаліста алерголога чи дитячого алерголога.

Таким чином, рання діагностика алергічних хвороб, запобігання

їх розвитку, підбір адекватної терапії для мінімізації симптомів,

запобігання прогресу хвороби та появи множинних форм алергії

є провідною при веденні пацієнтів з алергією.

8

ПЕРЕДМОВА

Обсяги досягнень у царині алергології з кожним роком зростають. Відкриваються нові імунологічні процеси та компоненти, залучені в патогенезі формування алергічних порушень,

прогресує вивчення молекулярної структури алергенів і розробки на цій основі рекомбінантних зразків, описуються асоціативні

зв’язки між молекулами алергенів і клінічними проявами алергії,

розглядаються можливості використання компонентів алергенів

як біомаркерів прогнозування алергічних хвороб, а також удосконалюються і розширюються діагностичні можливості з використанням одноплексних і мультиплексних платформ тощо. У цілому

це відкриває шлях для прецизійної медичної допомоги хворим на

алергічні хвороби з урахуванням генетичних факторів, чинників

довкілля та способу життя.

Усе перелічене вище диктує необхідність опанування сучасними знаннями в області молекулярної алергології і на їх основі призначення адекватної алерген-специфічної імунотерапії, а також

систематизації необхідної термінології та що важливо – українською

мовою.

Саме з цією метою було підготовлено монографію, яка за нашим задумом, повинна посприяти підвищенню теоретичної і

практичної підготовки алергологів, дитячих алергологів, імунологів,

пульмонологів, сімейних лікарів, педіатрів, лікарів-інтернів і євроінтегрованої студентської молоді.

Монографія базується на опрацюванні чисельних наукових

публікацій, позиційних документів, матеріалів фахових шкіл,

конференцій, з’їздів, семінарів (з них понад 1000 включені в роботу), а також на власному клінічному досвіді та результатах власних досліджень.

У першому розділі монографії розкриваються сучасні

імунопатогенетичні механізми формування алергічних хвороб з

акцентом на IgE-опосередкований механізм. Окремо перелічені

основні поняття алергології, у т.ч. сучасні молекулярні визначення. Подано принципи номенклатури алергенів, широку характеристику надродин алергенних білків і їх клінічне значення.

Другий розділ монографії містить детальну інформацію про

діагностичні можливості у напрямку in vivo та in vitro тестувань

9

ПЕРЕДМОВА

пацієнтів з підозрою на алергію, їх недоліки та переваги, а також

інноваційні підходи до діагностики алергічних хвороб з використанням молекулярних даних.

У третьому розділі викладена інформація про сучасне трактування «атопічного маршу» і формування різних алергічних хвороб залежно від сенсибілізаційного профілю пацієнта. Для кожної

нозології розглядаються тригерні чинники та алергенні молекули,

які можуть відігравати провідну роль у її формуванні.

Четвертий розділ вміщує матеріал щодо основ базової

медикаментозної терапії алергічних хвороб і проведення алергенспецифічної імунотерапії: імунологічний механізм формування десенсибілізації, підходи до підбору пацієнтів для лікування

з прогнозуванням його ефективності, види сучасних алерговакцин, способи їх введення пацієнту та маркери оцінки ефективності

специфічної терапії.

Кожний розділ доповнюється відповідною інформацією про результати та висновки з власних досліджень. Монографія ілюстрована

кольоровими рисунками, схемами, таблицями, що краще подають розуміння матеріалу та сприяють його засвоєнню. У кінці

розміщуються додатки, які автори самостійно розробляли чи адаптовували при виконанні власної дослідницької роботи, деякі малюнки

для унаочнення поданої інформації, а також глосарій імунологічних

термінів, що використані в основному тексті монографії.

Авторський колектив висловлює впевненість, що матеріал

монографії є актуальним, доцільним і своєчасним, проте, будемо

щиро вдячні за всі критичні зауваження і доповнення, які будуть

враховані у наступних наукових працях.